понедельник, 5 мая 2014 г.

Є така думка

    "Коли мені хтось починає гнати шнягу про те, що Росія не вся така, що є нормальні росіяни, а не ватні імперські ура-патріоти, то я прошу показати мені росіянина, який не задоволений, фактом "приєднання" Криму. Річ не про хамські методи загарбання півострова, не про те, що це ще один дотаційний регіон, який буде тиснути на без того розпиляний бюджет, не про те, що він ніколи не буде визнаний міжнародним товариством, не про наслідки у вигляді санкцій цивілізованого свту, не про те, що росіянином де-факто бути - апріорі ганьба, і навіть не про те, яке хуйло Путін. Я припускаю, що такі є, але їх кількість, як кажуть, у межах похибки. Навіть найопозиційнші москалики кажуть щось типу "Нєт, ну так как ето било сдєлано - ето конєшно нєприємлімо, но Крим же наш - надо било єво присоедініть, но по-правільному". Так що припиняйте вже ці спроби самообману, що братні стосунки колись відновляться. Та їх і не було ніколи за великим рахунком."
                                                                                             Степан Ковбаса, українець.

Комментариев нет:

Отправить комментарий